Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 222 Харківської міської ради"

 





рекомендації для батьків

Рекомендації батькам з харчування дітей

                    

Корисна їжа для дітей: як правильно годувати дитину:

1. Пам'ятайте, що раціональне харчування - одна з основних умов здоров'я людини, її довголіття, плідної роботи.

2. Поєднуйте в їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду.

3. Дотримуйтесь режим харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які він не любить, але які для нього необхідні і корисні.

4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли він попросить їсти. Поясніть, що є треба у відведений для цього час.

5. Давайте тільки ту кількість їжі, которуе дитина з'їдає із задоволенням.

6. Утримайтеся від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі.

7. Дотримуйтесь навички гігієни харчування у дітей.

8. Пам'ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.

9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати занадто гарячих або холодних стравах, які не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом.

10. Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону і ростуть в наших садах.

11. Серйозним недоліком харчування є "прихований голод" - дефіцит йоду, який може призвести до незворотних процесів в організмі дитини. Вживання в їжу йодованої солі - вихід з даної ситуації.

12. Їжу завжди тримайте закритою, особливо в літній період.

13. Не слід вживати в їжу продуктів глибокої заморозки, незнайомих грибів, продуктів з великим вмістом солі, недостатньо прожарені або проварені м'ясо, рибу, сиру воду.

 

Правильне харчування

 

Правильне харчування робить дітей розумнішими. Такі висновки зробили дитячі дієтологи. Тому не варто шукати причини поганої успішності в природжених здібностях дітей, їх характер або ліні. Краще загляньте в тарілку до малюка - що ви йому поклали?

Нещодавно британські вчені провели дослідження і виявили, що у дітей, в меню яких багато жирної і солодкої їжі, рівень IQ - низький. А високий він у тих малюків, які їдять багато овочів і фруктів. При цьому сильний зв'язок між здоровим харчуванням і інтелектом спостерігається ... ні, не в середній школі, а в трирічному віці! Тому лікарі ще раз підкреслюють: привчати дитину до корисної їжі слід з дитинства.

Що на сніданок?

Часто буває, що батьки можуть простежити тільки за тим, що дитина їсть вранці. Раз сніданок - не найважливіший з усіх прийомів їжі. Це запорука гарного настрою, бадьорості і високої розумової активності. Сніданок обов'язково повинен містити вуглеводи. А значить, готуйте каші, макарони з твердих сортів пшениці, вибирайте хліб з борошна грубого помелу. Не менш важливі в раціоні дитини білки - «будматеріал» для організму. Варіанти нескладних страв - це омлет, запіканка з сиру або овочів, риба, відварна куряча грудка. Словом, все залежить від того, що подобається малюкові.

Кілька слів про режим

Змушувати сина чи дочку є, звичайно, не варто. Якщо дитина морщиться від ранкової каші, подумайте, чи не занадто швидко після підйому ви садите її за стіл? Сплануйте ранок так, щоб прокинувся не тільки малюк, але і його організм.

Важливо також, щоб харчування дитини було регулярним. Дошкільнята, наприклад, повинні їсти не менше 4 разів на день. Але останній прийом їжі не повинен бути пізніше, ніж за 2-3 години до сну.

"Розумні» елементи "

Важливий компонент в раціоні дошкільника - залізо. Воно поставляє в мозок кисень, захищає організм від негативних зовнішніх факторів. Краще засвоюється з м'яса і печінки. Також необхідний елемент - це йод. Використовуйте йодовану сіль, готуйте рибні страви 2-3 рази на тиждень. Адже, крім йоду, в рибі є незамінні омега-3 жирні кислоти, які активізують роботу мозку.

Крім цього, особливу роль для розумового розвитку дитини мають вітаміни групи В. Вони в м'ясі, хлібі з муки грубого помелу, бобових, крупах, молочних продуктах, печінці, рибі, яйцях.

 

Шпаргалка для батьків

 

В меню дошкільника обов'язково повинні входити:

Жирна морська риба (в ідеалі - лосось).

Яйця.

Арахісове масло.

Цілісне зерно, що містить глюкозу і клітковину (випічка з невибіленої цілісної муки).

Вівсянка - джерело вітамінів Е, В, цинку.

Полуниця, чорниця, вишні, малина, ожина та ін ..

Боби.

Помідори, брокколі, баклажани, гарбуз, морква, шпинат, болгарський перець, кукурудза.

Молоко і йогурт.

Нежирне м'ясо.

 

Вимоги до миття кухонного посуду в групових приміщеннях

 

Кухонний посуд у групах після приймання їжі дітьми замочують у воді за температури+50...+60 градусів з мийним засобом, ополіскують гарячою проточною водою. Спочатку миють чашки, потім тарілки, в останню чергу миють столові прибори.

Замочування кухонного посуду з мийним засобом проводять у першому відділенні мийної ванни, де відмічено рівень заповнення водою,ополіскуванняпроводять у другому відділенні під проточною водою.

Чистий столовий посудпросушуютьна гратчастих полицях, ставлячи на ребро, і зберігають у закритих шафах, а столові прибори - в ємкостях, ручками догори.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Витирати посуд заборонено.

Ємкості для столових приборів, розноси для зберігання чистих чашок необхідно мити не рідше, ніж раз на день.

Столові прибори,зокрема ложки, виделки, необхідно мити з додаванням мийних засобів з подальшим ополіскуванням гарячою проточною водою за температури не нижче +65 градусів.

Серветкипісля використання промивають у гарячій воді з мийними засобами, потім кип'ятять і просушують.

Ганчіркипісля миття посуду прасують, сушать і зберігають сухими в закритій промаркованій тарі. У разі зношування ганчірки своєчасно замінюють на нові.

Згідно з пунктом 5.7 Інструкції столи, ванни для миття кухонного посуду після закінчення роботи миють мийними засобами.

Помічник вихователя під час миття кухонного посуду, інвентарю та обладнання в буфетній групи має неухильно дотримуватися чинного законодавства з організації харчування дітей та охорони праці.

 

Режим харчування дитини вдома

 

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту і розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим і містити достатню кількість білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, цілком забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Привчайте дитину:

Ø перед прийомом їжі обов'язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець і підсовувати його до столу;

Ø при прийомі їжі акуратно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо), самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки: чи не обливатися;

Ø після їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається в дошкільному закладі, і час прийому їжі.

Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час їжі. Вчіть малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.

Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте йому, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися в навколишньому світі:

Ø привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, дрібна та ін.), Вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п'ють, ложкою їдять і т.д.);

Ø виховувати слухняність, повагу до дорослих;

Ø заохочувати висловлювати прохання;

Ø вчити словами ввічливості.

Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, тільки приготовленої. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

 

Пропонуємо до Вашої уваги виступ сестри медичної на групових батьківських зборах на тему  «Приклад батьків — запорука раціонального харчування та здоров’я дитини»

     Їжа — це життєво важливе джерело енергії та поживних ре­човин для організму людини. До того ж вона може бути способом отримання рецепторного задоволення чи естетичної насолоди, або ж навпаки, — джерелом тривог і розчарувань.

     За сучасного розмаїття продуктів харчування вибрати золоту середину між «смачною» і «корисною» їжею дуже складно. За сте­реотипним уявленням, «корисна» їжа завжди чітко дозована, пріс­на, з майже непомітними смаковими якостям. «Смачна» їжа — це обов'язково великі порції, святкові страви, які інтенсивно подраз­нюють смакові рецептори (дуже солодкі, солоні тощо). Витоки цих установок знаходяться у ранньому дитинстві, адже основні харчові переваги, культуру вживання їжі та здатність відчути момент наси­чення дитина засвоює, спостерігаючи за батьками.

 

Вплив педагогічних уявлень батьків
Протягом перших двох-трьох років життя дитина отримує спе­цифічне «дитяче» харчування. Більшість батьків, особливо під час виховання першої дитини, намагаються суворо дотримуватися реко­мендованого раціону. Вони чітко розмежовують приготування «дитя­чих» і «дорослих» страв. Це призводить до того, що дитина зазвичай їсть ледве солону або ледве солодку, негостру, відварену «корисну» їжу, а її батьки — «смачну»: смажену, копчену тощо. Спостерігаючи за до­рослими дитина мріє скоріше вирости і почати їсти лише «смачну» їжу. Так батьки несвідомо підштовхують дитину до вибору способу хар­чування.
Мама приготувала для дворічного Дмитрика вечерю: прісні овочі з перетертим відвареним м'ясом. Вона вмовляла його з’їсти цю «смакоту», що бути «великим, здоровим і сильним». Невдовзі з роботи повернувся тато Дмитрика і отримав порцію ароматної смаженої картоплі з рум'яною котлетою і солоним огірком. Тато їв із насолодою і вихваляв вечерю. Запах «дорослої» їжі і татові емоції не залишилися непоміченими. Дмитрик зробив висновок, що таку їжу йому не можна їсти, бо вона некорисна, проте дуже смачна. Тому коли він виросте, то буде їсти виключно «смачну» їжу, яку йому так хочеться спробувати.
Прикладів, що ілюструють вплив батьківської поведінки на хар­чові переваги дітей безліч. Усі вони доводять виняткове значення культури харчування батьків як моделі для наслідування дітьми.
У довгій черзі до кабінету лікаря Артем почав вередувати. Мама хлопчика миттєво дістала із сумки печиво. Артем взявся смаку­вати ласощі і заспокоївся, а його мама полегшено зітхнула. Хлопчик отримав урок: якщо нудно, то треба зайнятися жуван­ням. У дорослому віці така установка збільшує ризик потрапити в залежність від їжі через стрес або депресію.
Марійка дуже старалася, допомагала батькам прибирати квар­тиру. Після прибирання мама дала дочці цукерку зі словами: «Молодець, візьми цукерку!». А коли невдовзі дівчинка розки­дала іграшки по кімнаті і відмовилася їх прибрати, мама при­грозила: «Якщо не прибереш, залишишся без солодкого!».
Якщо така поведінка мами має систематичний характер, то врешті-решт у Марійки сформується умовний рефлекс: «Коли я хороша, слухняна і вихована — я їм смачне; якщо я погано по­воджуся, бешкетую, не слухаюся батьків — я не отримую солод­кого задоволення. Звісно, я хочу бути хорошою! За цукерку!».
Окрім індивідуальних харчових переваг, дитина також перей­має сімейні гастрономічні традиції. Поєднання продуктів, періо­дичність та обсяги споживання їжі — усе це переходить у спадок разом із загальним виховним багажем. На вибір стилю харчування дорослих так само колись вплинули їхні батьки. Протягом життя до цього впливу додалися фінансові можливості, релігійні погляди,
доступність певних продуктів у межах території проживання, а також вплив реклами.

 

Вплив засобів масової інформації
Саме реклама є одним із найбільш агресивних пропагандистів шкідливого способу життя і зокрема нераціонально­го харчування. Психологи встановили взаємозв’язок між частотою перегля­дів рекламних роликів дітьми віком від двох до шести років і проханнями купи­ти рекламований продукт. Повторний перегляд реклами збільшує озвучені запити удвічі. Тому нескладно передба­чити наслідки щоденного перебування дитини в приміщенні з увімкненим те­левізором, інтернетом або радіо.
Часто батьки замінюють нату­ральні компоти або соки на газовані напої, а молоко — на фасовані коктей­лі. Такий варіант економить час, та й вартість продуктів-замінників цілком прийнятна для сімейного бюджету. Наприклад, батьки дозволяють собі пляшку вечірнього пива, а дітям ку­пують його замінник — солодку газовану воду. Ані вітамінів, ані мінералів цей напій не містить. Як би маркето­логи не переконували в тому, що до­давання «натурального соку» ро­бить рекламований напій корисним для здоров’я, кількість консервантів, барвників та ароматизаторів свід­чить про зворотнє — його шкідли­вість. Особливу увагу варто зверну­ти на вміст цукру у газованих напоях. У одній пляшці його може бути до кількох столових ложок. А розрекла­мовані низькокалорійні солодкі на­пої містять фенілаланін, який стимулює вироблення адреналіну і посилює відчуття голоду. Для хворих на фенілкетонурію ця аміно­кислота взагалі є небезпечною для життя.
Отже, для того щоб сприяти розвитку адекватної харчової поведінки дитини, зберегти її здоров’я у майбутньому, батькам варто з дитинства систематично над цим працювати. Їхній особис­тий приклад, а також правила і принципи формування раціональ­них харчових звичок, допоможуть розвинути культуру харчування дитини.

 

Рекомендації батькам щодо формування харчової поведінки дитини
  • Починайте з себе. Немає ліпшого способу сформувати або скорегувати звич­ки дитини, ніж демонструвати бажану модель харчової поведінки завдяки особистому прикладу. Пам’ятайте, що дитина повторює за батьками все, що бачить. Критичне мислення й усвідомлений підхід до харчування сформуєть­ся протягом підліткового віку, однак до цього часу дитина ризикує набути стійку залежність від солодкої, жирної або калорійної їжі.
  • Дотримуйтеся режиму харчування. Дієтологи рекомендують розділя­ти прийоми їжі на 4-6 разів. Перерва під час прийомів їжі для дитини не має перевищувати 4 години, бо в такому разі організм не отримує сигналу нако­пичувати поживні речовини «про запас» і ефективно витрачає енергію. На­скільки суворим буде режим харчування залежить від індивідуальних осо­бливостей дитини, її самопочуття і сімейних обставин. Проте надмірна увага до часу вживання їжі може призвести до додаткової стривоженості та занепо­коєння, що негативно впливає на апетит й ефективність засвоєння їжі.
  • Подавайте їжу в призначеному для цього місці. Зазвичай вживання їжі в домашніх умовах відбувається на кухні, де є стіл, стільці тощо. Однак у деяких родинах заведено накривати стіл у вітальні, при цьому користуватися столо­вим текстилем, вишуканим посудом і приборами. Також є сім’ї, які збираються поїсти у вітальні, але не заради естетики спільного прийому їжі, а щоб влаш­туватися біля телевізора. Відповідно, від ставлення сім’ї до процесу прийому їжі й залежать харчові звички дитини.
  • Урізноманітнюйте раціон дитини. Не кожна сім'я може придбати доро­гі сорти м’яса та риби. Проте всі мають змогу чергувати продукти харчуван­ня, доступні для будь-якого сімейного бюджету: м’ясо куряче й яловиче, рибу хек і мерлузу, субпродукти і мідії або інші морепродукти. Відмовтеся часто го­тувати для дитини одну її улюблену страву, ліпше запропонуйте спробувати щось нове. Завдяки цьому в дитини формуватиметься смакова цікавість. Та­кож варто обговорювати структуру страви, її консистенцію, колір, аромат, іс­торію та географію поширення. Усе це разом із вживанням їжі розширить словниковий запас і ерудицію дитини.
  •  Подавайте страви та сервіруйте стіл естетично. Привабливо прикраше­на ароматна страва в десятки разів інтенсивніше стимулює зони головного мозку, що активують механізми травлення. Оригінальність подачі може вмоти­вувати дитину спробувати новий продукт. Надалі дозволяйте їй брати участь в оформленні страв, адже це поліпшує естетичний смак і є виявом турботи про тих, для кого готують їжу.
  • Надайте дитині можливість самій визначати улюблені страви. Часто дитина змушена дотримуватися харчових звичок батьків і не має вибору. На­приклад, можливо їй і смакувала б гречана каша, але тато демонструє до цієї страви відверту відразу. Навряд чи після негативного коментаря дитина по­ставиться до каші неупереджено. Тому варто надавати дитині можливість са­мостійно робити вибір, прислухатися до власних уподобань. Вона має відчува­ти, що її думку та бажання враховують. У такому разі дитина почне поважати та сприймати вподобання інших людей, відстоювати власні погляди. Пропози­цію вибору слід формулювати на основі додаткової альтернативи, коли основ­на страва є незмінною. Наприклад, кисломолочний сир — основна страва, а дитина отримує можливість обрати ягоди або фрукти, які до нього додадуть. Інший приклад — дитина самостійно вирішує, в якому вигляді їстиме карто­плю: як пюре або шматочками.
  • Не перегодовуйте дитину. Кладіть на тарілку невелику порцію їжі. Якщо ди­тина відчує, що ще голодна, вона попросить добавку. Так вона навчиться само­стійно визначати міру ситості. Якщо ж на тарілці залишається їжа, а дитина відмовляється доїсти, то не варто змушувати її. Навіть якщо запасу з’їдених продуктів не вистачить для тривалого забезпечення ситості, ліпше дитині дозволити самостійно регулювати цей процес. Зрештою вона набуде досвіду ефективного накопичення необхідної кількості енергії. Такий стиль харчово­го виховання вимагає відсутності вдома печива і цукерок, якими дитина може швидко поповнити запас калорій.
  • Не робіть із їжі винагороду. «Солодкі» заохочення можуть стати одним із каменів спотикання на шляху до формування здорових харчових звичок. Ди­тина має отримувати солодощі разом з іншими стравами як невід'ємну час­тину свого раціону, а не як нагороду за особливі заслуги чи для відволікання від пустощів. Демонструйте дитині шанобливе ставлення до їжі і до тих, хто її приготував, однак не створюйте культ їжі.
  • Обговорюйте корисні та шкідливі властивості продуктів харчування. Ди­тина вивчає навколишній світ через спілкування з батьками. Якщо у неї є мож­ливість ставити запитання, чути відповіді і роздуми авторитетних дорослих, якщо дорослі стимулюють формування її власного критичного ставлення до різних питань і тем, то на дитину не вплине ні «зомбування» рекламою, ні мані­пуляції маркетингових технологій.
  • Формуйте адекватну харчову поведінку дитини методом гри. Для цього підходить формат рольової гри, зокрема «В кухаря» або «В кафе», а також про­дуктивні види діяльності (малювання, ліплення тощо); тематичні інтерактив­ні бесіди з переглядом фото - і відеоматеріалів.
  • Хваліть дитину. Не забувайте заохочувати дитину похвалою навіть за незнач­не поліпшення її харчової поведінки. Підбадьорливе слово, на відміну від солод­кої цукерки, потішить і зігріє душу дитини, при цьому збереже її тіло здоровим.

1
2