Батьківська сторінка

ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Пропонуємо для Вашої уваги перелік закріпленої території обслуговування за  дошкільним навчальним закладом № 222:
вул. Гаршина, 1-9, 5/7;
вул. Мироносицька, 54, 64-70, 76-82, 88
вул.. Костомарівська, 2,3, 5/7, 13, 13а, 14, 16, 18;
вул.. Каразіна, 4, 7/9, 8, 10, 12, 13, 17;
пров. Кантемира, усі будинки;
пров. Капниста, усі будинки;
пров. Гнедича, усі будинки.

 

ПРАВИЛА ДЛЯ БАТЬКІВ
  - Прийом  дітей  до  дошкільного  закладу  здійснюється  з      7 год. 30 хв. до 8 год. 20 хв.
  - У разі відсутності дитини батьки повинні повідомити про причину відсутності дитини за тел.   700 – 34 – 66. 
- Приводити дитину до ДНЗ батьки повинні здоровою, чистою та охайною.  
- Віддавати дитину батьки повинні особисто тільки вихователеві своєї групи та повідомляти його про стан здоровя дитини.  
- Забороняється забирати дитину з закладу неповнолітнім, незнайомцям, особам у нетверезому стані.  
- Оплата за перебування дитини в ДНЗ здійснюється впродовж 10 днів з дня видачі квитанції.  
-  Батьки повинні відвідувати батьківські збори, брати активну участь у діяльності закладу та у заходах, що проводить ДНЗ.  
-  За дитиною зберігається місце у дошкільному закладі в разі її хвороби, карантину, санаторного лікування, на час відпустки батьків або осіб, які її замінюють, а також у літній оздоровчий період (75 днів).

 

ШАНОВНІ БАТЬКИ!
НАГАДУЄМО ВАМ, ЩО:
 
         Згідно пункту 7.5 Статуту дошкільного навчального закладу: «- батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані своєчасно вносити плату за харчування дитини в дошкільному закладі у встановленому порядку».
         Згідно пункту 2.8 наказу Міністерства освіти і науки від 21.11.2002 № 667 «Порядок встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних  і комунальних дошкільних та   інтернатних навчальних закладах»:
«Плата за харчування дітей у дошкільних навчальних закладах вноситься щомісяця, не пізніше 10 числа поточного місяця, за який вноситься плата».

 

Заповіді батьківства
Одвічне питання турбує не одне поколіннябатьків: як виховував ти дитину? Що робити, аби вона виросла доброю людиною, розкрившись усіма своїми здібностями, аби змогла віддати людям те, з чим прийшла у світ?   Чимало вчених у різний час обгрунтували своє бачення батьківської педагогіки. Світова психолого-педагогічна думка виробила ряд цінних настанов, які з урахуванням сучасного практичного досвіду лягли в освіту прийнятих у Міжнародний рік дитини десяти правил поведінки батьків, своєрідного кодексу любові, що його мають дотримуватися ті, кому Богом призначено плекати найдорожчий скарб - їхніх дітей.
1.Люби свою дитину!  Радій її присутності біля тебе, приймай її такою, якою вона є, бо то твій паросток, твоє творіння. Не ображай і не принижуй її, не розхитуй її віри в себе, не завдавай болю несправедливою покарою, не відмовляй у твоїй довірі, дай їй привід любити тебе.
2.Оберігай своє дитя!  Захищай дитину від фізичних та душевних небезпек, навіть, якщо доведеться жертвувати власними інтересами й ризикувати своїм життям. Не зважай ні на що, коли йдеться про твоє дитя, про твою дитину квітку, яку можуть знівечити.
3.Будь добрим прикладом для своєї дитини! Прищеплюй до духовних вартостей свого народу і сам живи, дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю, їй потрібне таке домашнє вогнище, де сім'я дружна, де шанують і люблять людей похилого віку, де підтримують тісні та щирі зв'язки з усім родом та друзями. Вона має жити у такій родині, де панує чесність, справедливість, скромність, гармонія у всьому.
4.Грай зі своєю дитиною!  Віддай дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Менше зважай на свої власні інтереси, бо інтереси дитини - водночас і твої. Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може саме в ту мить дитина звіряється тобі найбільшими таємницями свого життя. Грай з нею так, як їй подобається, приймай серйозно її гру, світ її уяви.
5.Працюй зі своєю дитиною! Допомагай дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Коли підросте, потроху залучуй до праці з людьми і для людей. На дозвіллі, під час канікул, не бідкайся, що вона втомиться від роботи, бо для неї праця з дорослими - то погляд у майбутнє.
6.Дозволь дитині набувати життєвого досвіду,нехай навіть не безболісного, але самостійного! Дитина визнає лише такі враження, які пережила самостійно, а твій власний життєвий досвід (хоч як тобі прикро) часто-густо не важить для неї нічого. Тож дай їй змогу самій "збирати свою скриню", навіть якщо тут існує певний ризик. Надмірна опіка й тепличні умови життя можуть викликати соціального інваліда.
7.Покажи дитині можливості і межі людської волі! Розкрий перед дитиною чудові можливості розвитку й самоутвердження людської особистості відповідно до її особливостей та обдарованості. Водночас показуй на прикладах, що кожен має визнавати норми співжиття і дотримуватися їх у родині, в колективі, у суспільстві.
8.Привчай дитину бути слухняною! Стеж за поведінкою дитини і спрямовуй її так, щоб учинене нею не завдавало шкоди ані її самій, ані будь-кому. Не обминай моментів, коли вона не гарно поводиться у твоїй присутності, зауваж і поясни, чому треба чинити саме так, а не інакше, для неї це буде наукою. Винагороджуй за додержання установлених правил, однак у разі нагальної потреби наполягай на шануванні їх за допомогою розумного покарання.
9.Чекай від дитини лише таких думок та оцінок, на які вона здатна на даному етапі свого розвитку і які може підказати її власний досвід!  Мине багато часу, доки дитина навчиться орієнтуватись у складному світі, що оточує її. Допомагай її, скільки зможеш, і вимагай від неї власної думки чи самостійного висновку тільки з урахуванням реалій її вікового розвитку і вже набутого досвіду.
10.Давай дитині змогу набувати такі враження, які полишатимуть вартісні спогади! Дитина, як і дорослий, "живиться" різними враженнями, які знайомлять її з довкіллям і життям інших людей. Дбай про те, щоб вона бачила, чула, відчувала, якомога більше цікавого для себе, щоб збагачувалася корисними знаннями і добрими почуттями.

 

Консультація для батьків на тему "ЗРОБИМО СВОЮ КВАРТИРУ БЕЗПЕЧНОЮ"
“Нарешті вдома!”. Повертаючись додому після напруженого робочого дня, ви, напевно, з легкістю вздихаєте – тут ви можете почувати себе спокійно і в небезпеці. Це так чи ні? Парадоксально, але в себе вдома деякі люди підлягають серйозній безпеці, навіть не підозрюючи цього. Особливо тим, у кого маленькі діти треба бути уважним і зробити все, щоб нешасних випадків вдома не було.
Особливо багато небезпечних ситуацій складається, коли батьки залишають вдома одну. Частка такого травматизму серед інших особливо висока. Щоб його попередити, дитину потрібно підготувати до такої ситуації. Батьки повинні чітко виділити предмети домашнього вжитку, які є джерелом потенційної небезпеки для дітей у першу чергу.
Це – сірники, газові плити, пічка, електричні прилади, розетки.
Наступна група – це предмети, з якими, в залежності від віку дітей, потрібно навчитися правильно користуватися – голка, ножиці, виделка.
Третя група предметів – це ті, які дорослі повинні берегти в недоступних для дітей місцях (побутова хімія, ліки, спиртні напої, сигарети, харчові кислоти, ріжучо-колючі інструменти). Діти повинні засвоїти, що предметами першої групи можуть користуватися лише дорослі. Тут, як ніде, доречні прямі заборони, звичайно, доповнені поясненнями, віршиками, прикладами з літературних творів (“Кицькін дім”, “Пожар” С.Маршака). Користуватися предметами другої групи потрібно спеціально вчити, щоб у дітей з`явилися відповідні навички.
Особливу небезпеку в приміщенні становлять відкриті вікна і балкон. Тому діти не повинні залишатися одні в квартирі з відкритим вікном, балконом, виходити без дорослого на балкон, підходити до розчиненого вікна.
Батьки разом з вихователями повинні навчити дітей дошкільного віку поведінці в екстремальних ситуаціях у побуті. Наприклад, уміти користуватися телефоном у випадку пожежі, травми, вміти привернути увагу перехожих і покликати на допомогу при пожежі, проникненні в будинок чужої людини, уміти загасити початок пожежі, накинувши на джерело загорання важку ковдру.
Крім того, діти старшого дошкільного віку повинні знати телефони служб пожеженої безпеки, міліції, швидкої допомоги, служби газу, служби оперативного реагування на надзвичайні ситуації. Вміти користуватися телефоном, знати про недопустимість жартів з телефоном више названих служб, про відповідальність про можливі наслідки.
Діти повинні чітко знати, що в разі небезпеки можна також зателефонувати батькам на роботу, родичам, знайомим, сусідам, а також розуміти поняття “небезпечні місця” і для ігор вибирати саме їх.
До всього више сказаного слід додати, що потрібно, щоб дитина вміла і могла відчувати небезпеку, виробила в собі алгоритм правильної поведінки в екстремальній ситуації.